Весною 1648 року відбулося на Україні під проводом Богдана Хмельницького грізне повстання, яке в своїх наслідках докорінно змі¬нило політичні відносини на сході Європи і в діях українського на¬роду зробилося моментом пере ломового значіння. Доба, пов’язана з діяльністю Хмельницького й охрещена його іменем як «Хмельниччина», у порівнянні з іншими моментами української історії, дуже багата на історичні джерела і має значну наукову літературу. Зробивши переворот у політичних відносинах на сході Європи і залишивши глибокий слід у житті України, Польщі й Москви, вона вже в XVII столітті викликала появу численної літератури історичних записок, мемуарів, політичних памфлетів і навіть віршованих творів, — особливо багато було написано у Польщі. Українські козацькі літописці: «Самовидець», Величко, Граб’янка, а за ними й автори пізніших хронік та компіляцій XVIII в. аж до «Історії Русів» і далі, вважали Хмельниччину за основний мо¬мент нової української історії, а самого Богдана Хмельницького за її центральну постать. Відповідно до того вони присвятили їй особливу увагу і старалися змалювати з як найбільшою докладністю. |