| Висновок: |
Мета дослідження в магістерській роботі полягала у подальшому розвитку теоретичних та методолічних основ стратегічного менеджменту владних установ, а також в аналізі використання стратегічного управління Державним комітетом статистики України та пошуку шляхів вдосконалення даною системою управління Відповідно до вказаної мети у магістерській роботі були вирішені такі завдання: узагальнені існуючі в зарубіжній та вітчизняній науковій літературі теоретико-методологічні підходи до визначення поняття та сутності стратегічного менеджменту; охарактеризовано механізми стратегічного управління органами влади (на прикладі Держкомстату України на сучасному етапі в умовах суспільної трансформації: організаційні аспекти, нормативно-правову базу, методи; проаналізовано досвід розвинених країн світу у системі стратегічного менеджменту з метою ефективного використання Держкомстатом України; розкрито шляхи підвищення ефективності механізмів стратегічного менеджменту в органах влади та новітні підходи щодо організації системи управління. Внаслідок системного аналізу теоретико-метологічних проблем стратегічного менеджменту, а також практичного дослідження впровадження стратегічного управління в Державному комітеті статистики України, ми можемо зробити наступні висновки. 1. Стратегічне управління – це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) підприємства та приводити їх у відповідність за рахунок розробки та реалізації системи стратегії. Концепція стратегічного управління лежить в основі стратегічного мислення і знаходить вираз у певних характерних рисах її застосування: 1. Базується на певному поєднанні теорії: системному, ситуаційному та цільовому підходах до діяльності підприємства, що трактується як відкрита соціально-економічна система. Використання тільки однієї із зазначених засад не дає змоги досягти потрібних результатів розвитку підприємства у довгостроковій перспективі. 2. Орієнтує на вивчення умов, в яких функціонує підприємство. Це дозволяє створити адекватні цим умовам системи стратегічного управління, що будуть відрізнятись одна від одної залежно від особливостей підприємства та характеристик зовнішнього середовища. 3. Концентрує увагу на необхідності збору та застосування баз стратегічної інформації. Аналіз, інтерпретація та застосування інформації для прийняття стратегічних рішень дає змогу визначити зміст та послідовність дій щодо змін на підприємстві завдяки зменшенню невизначеності ситуації. 4. Дозволяє прогнозувати наслідки рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію шляхом відповідного розподілу ресурсів, встановлення ефективних зв’язків та формування стратегічної поведінки персоналу. 5. Передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємств (цілей, "дерева цілей”, стратегій, "Стратегічного набору”, стратегічних планів, проектів і програм, стратегічного планування та контролю тощо). 2. Стратегічне управління передбачає вміння відхилитися від повсякденних проблем поточного управління, яке часто лише адаптує всі зміни до існуючої схеми з метою її збереження. Стратегічне управління спрямовано на вихід за традиційні рамки, має проривний характер і націлене на злам старих схем для досягнення реальних змін. Стратегічне планування формує комплексну позицію щодо розгляду змін у зовнішньому та внутрішньому середовищах. Використання засобів стратегічного планування включає особливий спосіб мислення, який створює інтелектуальне підґрунтя ухвалення ключових рішень. Для ефективного застосування стратегічних підходів менеджер повинен розвивати здатність стратегічно мислити та власний кругозір. 3. Стратегія управління персоналом - це підсистема стратегії організації, представлена у виді довгострокової програми конкретних дій по реалізації концепції використання і розвитку потенціалу організації з метою забезпечення її стратегічної конкурентної переваги. 4. Об’єктом дослідження в даній магістерській роботі є Державний комітет статистики України (Держкомстат України) - центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держкомстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики. Державна статистична діяльність проводиться органами державної статистики згідно з цим Законом та відповідно до завдань, віднесених до їх компетенції, на засадах професійної незалежності та самостійності. Втручання будь-яких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, об’єднань громадян, посадових та інших осіб у державну статистичну діяльність, зокрема, з питань змісту статистичної інформації, вибору джерел її отримання, статистичної методології, форм і термінів збирання та поширення даних статистичних спостережень тощо, забороняється. 5. Стратегічний менеджмент Держкомстату України розглядають як динамічну сукупність п’яти взаємопов’язаних управлінських процесів. Ці процеси логічно витікають (чи слідують) один за одним. Однак існує стійкий зворотній зв’язок і відповідно зворотній вплив кожного процесу на інші і на всю їх сукупність. В цьому полягає важлива особливість структури стратегічного менеджменту. 6. Держкомстат України у своїй стратегічній діяльності використовує SWOT-аналіз, який представляє собою оцінку внутрішнього середовища організації (її сили і слабкості), а також внутрішніх можливостей і загроз. Він передбачає вивчення стану факторів внутрішнього середовища організації(працівників, цілі, технологія, завдання, структура, ресурси). Це здійснюється шляхом дослідження стану фінансів. Обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня організації, використання робочої сили тощо, а також можливостей організації на ринку (маркетингові дослідження) тощо. Отримані результати дають змогу визначити сильні і слабкі позиції організації, а в даному випадку Держкомстату України. 7. Вітчизняний досвід стратегічного планування ще є обмеженим, але стратегічні підходи до управління поширюються швидкими темпами на всіх рівнях. У проваджується загальнодержавна система стратегічного планування й прогнозування. Національна система стратегічного планування регіонального розвитку включає Концепцію державної регіональної політики, державну стратегію регіонального розвитку, регіональну стратегію розвитку, програми економічного й соціального розвитку, угоди щодо регіонального розвитку. Ґрунтуючись на державних пріоритетах та положеннях Концепції державної регіональної політики, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції розроблені «Основні засади державної стратегії регіонального розвитку», які визначають місце державної стратегії регіонального розвитку в системі планування й прогнозування економічного та соціального розвитку України, принципи, цілі та пріоритети стратегії, заходи з її реалізації. 8. Для покращення системи стратегічного менеджменту в діяльності Держкомстату України слід, на нашу думку: вдосконалити чинні та розробити й прийняти нові законодавчі акти у галузі статистики; юридично закріпити використання альтернативних методів збирання та передачі статистичних даних; укріпити гарантії захисту конфіденційності індивідуальних даних, зміцнити правові засади професійної незалежності органів державної статистики у питаннях визначення змісту статистичної інформації, вибору джерел її формування, методології, організації державних статистичних спостережень; забезпечити реорганізацію структури органів державної статистики шляхом удосконалення методології та організаційно-технологічного забезпечення, що передбачає, перш за все, створення бази метаданих, яка описуватиме кожен статистичний показник і забезпечуватиме уніфікацію державної статистичної звітності, розроблення системи статистичних реєстрів, введення в дію автоматизованої системи ведення класифікацій, яка повинна бути інтегрована з системою обробки даних, і на цій основі широке запровадження вибіркових методів проведення державних статистичних спостережень; повністю забезпечити потреби органів державної статистики регіонального рівня в програмно-технічних засобах збору, оброблення та збереження інформації; перейти від діючих комплексів електронної обробки статистичної інформації до інтегрованої інформаційної системи органів державної статистики; створити програмні модулі обробки електронної статистичної звітності з накладеним цифровим підписом з подальшим інтегруванням до інформаційної системи; стандартизувати процес введення даних, для чого розробити уніфіковану систему введення та контролю первинних даних, що наблизить її до джерел формування звітності тощо. |
