Внаслідок системного аналізу понять мотиву, мотивації та основних мотиваційних станів, ми можемо зробити такі висновки: • Мотиви – це відносно стійкі атрибути особистості. Наприклад, стверджуючи, що людині присутній пізнавальний мотив, ми розуміємо, що у багатьох випадках у нього проявляться пізнавальна мотивація. • Мотивація – це сукупність факторів, що визначають активність особистості; до них відносяться мотиви, потреби, стимули, ситуативні фактори, які детермінують поведінку людини. • Особистість характеризується ієрархічними відношеннями діяльностей, а з іншого - вона є продуктом відображення свідомістю зв’язку діяльностей та їх ієрархії. Активну сутність особистості надають її мотиви. Але мотив характеризує не стільки особистість, скільки обставини, в яких вона опинилась в процесі життя. • Різноманітні теорії мотивації вчені розподіляють на дві категорії: • змістовні (теорія потреб Туган – Барановського, ієрархія потреб Маслоу, теорія потреб Маккеланда, двофакторна теорія Герцберга); • процесійні (теорія сподівань Врума, теорія справедливості, комплексна процесійна теорія Портера і Лоулера); • До діяльності людину спонукають, як правило, декілька мотивів, які утворюють мотиваційний комплекс (систему або ієрархію мотивів). Одні мотиви в цій системі мають провідне значення і велику спонукальну силу (здійснюють більший вплив на діяльність, частіше актуалізуються). Вплив інших мотивів менший: вони мають слабку спонукальну силу і перебувають внизу ієрархії мотивів. • Мотив самоствердження (прагнення утвердити себе в соціумі) має стосунок до відчуття власної гідності, самолюбства. Людина прагне довести оточуючим, що вона чогось вартує, прагне отримати певний статус у суспільстві, хоче, щоб її поважали та цінували. • Мотив влади – це прагнення суб’єкта впливати на людей. • Прагнення до саморозвитку, самовдосконаленню – це важливий мотив, що спонукає нас багато працювати та розвиватися. • Мотив досягнення мети – це прагнення досягнути високих результатів та певної майстерності в своїй діяльності. • Аффіліація – це прагнення до всановлення або підтримання контакту і спілкування з іншими людьми, прагнення до контакту і спілкування з ними. • Негативна мотивація – це спонукання, що викликані усвідомленням можливих неприємностей, незручностей, покарань, які можуть настати у випадку невиконання діяльності. • Ідентифікація з іншою людиною – прагнення бути схожим на певного героя, кумира, авторитетну людину. • Процесуально – змістові мотиви – це спонукання до діяльності процесом і змістом діяльності, а не зовнішніми факторами. • Суспільно - значимі мотиви - пов’язані з усвідомленням суспільного значення діяльності, з почуттям обов’язку, певної відповідальності перед групою чи колективом. • Психологія мотивації сприяє навчанню ставити цілі, розвивати інтерес до діяльності, використовувати колектив для спонукання до діяльності окрему людину та інше. |