| Висновок: |
Номенклатура захисних механізмів різноманітна і персонально специфічна. Немає єдності і в термінології. Але існування захисних механізмів вважається експериментально підтвердженим, наявність не заперечується. Крім того, вони широко використовуються в теорії і практиці психології, психотерапії, психіатрії. Починаючи із З. Фрейда і в подальших роботах фахівців, що вивчають механізми психологічного захисту, неодноразово наголошується, що звична для особи в звичних умовах захист, в екстремальних, критичних, напружених життєвих умовах володіє здатністю закріплюватися, набуваючи форму фіксованих психологічних захистів. Таким чином, психологічний захист – це природне протистояння людини навколишньому середовищу. Вона несвідомо оберігає його від емоційно-негативного перевантаження. Всі уявні різноманітними техніку можна звести, у принципі, до єдиної функції: "Що б ні робити, як би ні робити, лише б досягти комфортного стану, безпеки". Захист не є "вбудована" від народження особова структура. В процесі соціалізації захисні механізми виникають, змінюються, перебудовуються під впливом соціальних дій. Наприклад, захист може перейти в альтруїзм або накопичення цінностей і ін. Зрештою психологічний захист стає способом існування нереалізовуваних ваблень, бажань, потреб. Всі захисні механізми володіють двома загальними характеристиками: - вони діють на неусвідомлюваному рівні і тому є засобами самообману; - вони спотворюють, заперечують, трансформують або фальсифікують сприйняття реальності, щоб зробити тривогу менш загрозливої для індивідуума. Серед науково-психологічних проблем, які не лише не втратили своєї актуальності протягом всього культурно-історичного розвитку людства, а й набувають особливої значущості в кожному цивілізованому і прогресивно зорієнтованому суспільстві – проблема творчості. Сучасне зростання інтересу до проблеми творчості зумовлене інтенсивною динамікою суспільно-економічних процесів. Темпи науково-технічного прогресу вимагають з одного боку стабільного генерування нових ідей і впровадження їх у суспільну реальність, з іншого боку – особистісної адекватності технічному, економічному рівню середовища. Статеве дозрівання спонукає бажання подобатися, викликає підвищений інтерес до своєї зовнішності, може загострюватися проблема повільного або дуже швидкою зростання, комплекції, зачіски, одягу і т.д. Дисгармонія фізичного і психічного проектується молодою людиною на навколишній світ, який сприймається нею як особливо конфліктний і напружений. Таким чином, юнацький вік це дуже складний період, коли впродовж невеликого проміжку часу відбуваються серйозні психологічні і фізичні зміни. Напевно тому юнацький вік недостатньо вивчений і вважається «білою плямою» в психології. Також слід звернути увагу на те, що у представників юнацького віку практично не вивчалися механізми психологічного захисту. Аналіз теорії механізмів психологічного захисту дозволяє зазначити, що ці самі механізми виконують регулятивну роль в стабілізації особи, при усвідомленні конфлікту або перепоні до самореалізації. Психологічний захист спрацьовує при виникненні негативних психотравмуючих переживань і в багато чому визначає поведінку особи, що знімає психічний дискомфорт і тривожну напруга. Вивчення механізмів психологічного захисту носить практичну значущість, оскільки дозволяє виявити особливості механізмів захисту у представників юнацького віку, скласти коректувальні заняття для студентів, що використовують менш адаптивні механізми, створити профілактичну програму по стресостійкості, тобто дозволить навчати студентів застосуванню більш адекватним і адаптивним способам поведінки в стресових ситуаціях. В структурі соціальної установки, як будь-якої форми фіксованого способу поведінки, сформованої в певних суспільних умовах, виділяється не тільки емоційний і поведінковий компоненти, а також і когнітівний. Тому для повноти і точності опису даної структури можна простежувати наявність когнітивного компоненту і у формуванні, і в здійсненні того або іншого типу захисної поведінки. Другою тенденцією ту вивченні захисної поведінки, можна відзначити дослідження, що стосуються рівня усвідомлення функціонування певної форми захисної поведінки у людини, а також наявність установок і чітко виражених ціннісно-смислових компонент у фіксованій поведінці людини певного віку. При психологічному дослідженні формування чітко вираженних форм захисної поведінки людини важливим моментом стає визначення ціннісно-смислових категорій свідомості. У дослідженні, що проводиться на студентах першого і третього курсу денного відділення АлтДУ, була зроблена спроба виявити значущі категорії свідомості для кожного з досліджуваних віків. |
