• Символіка - поняття загальнолюдське і національно-специфічне, етногенетичне. Дослідження саме останнього аспекту символіки надзвичайно актуальне, особливо - всебічне вивчення первісної символічної системи та її еволюції в генетично архаїчних тисячолітніх етносів. А саме такою і є українська система символічного відображення світу. Вона належить до найдавніших і найбагатших систем традиційної культури на планеті.

• Предметний образ і глибинний смисл у структурі символу - як два полюси, немислимі один без одного, адже символ втрачає поза образом свою явність, а образ поза смислом розсипається на свої компоненти/, але й розведені між собою, так що в напрузі між ними і розкривається символ. Переходячи в символ, образ "світліє"; смисл "світиться" крізь нього, будучи даний саме як смислова глибина, смислова перспектива.

• В довгі віки економічно-політичної руйнації України, в роки державно-національного Відродження Біблія лишалась домінуючим оплотом віри. Біблія головний критерій істини, вищий авторитет, ковчег, що зберігає зерна духовного закону, віри і знання.

• Оcoбливістю поезії Ліни Костенко є органічне включення у власну систему світових образів, які, зливаючись з думкою та емоційним настроєм твору, поглиблюють його естетичну значущість та інтелектуальну наповненість. Ці образи характеризуються багатозначністю, реальною можливістю їх різнобічного "прочитання”.

• Звернення сучасної літератури, в тому числі й Л.Костенко, до глобальних філоcoфсько – світоглядних проблем органічно потребує активізації образів такої багатої художньої системи, як Біблія.