Розробка методик розслідування найпоширенішого із статевих злочинів – зґвалтування – ведеться за шаблоном, хоча їх основою повинні бути загальні принципи застосування методів розслідування з урахуванням особливостей цієї категорії кримінальних справ. Уже багато років розробка методик розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи зовсім не проводиться. На жаль, питанням тактики проведення окремих складних слідчих дій та розслідування в цілому у справах про сексуальні злочини не присвячено жодного криміналістичного дослідження. Враховуючи перелічені недоліки, в даній роботі були досліджені питання, які на практиці викликають найбільші труднощі.
По-перше, досліджено поняття криміналістичної характеристики злочинів і її роль а побудові методики розслідування злочинів, розглянуто питання про співвідношення понять „криміналістична характеристика злочинів” та „предмет доказування”.
Криміналістична характеристика окремої категорії злочинів є елементом структури методики їх розслідування. Під криміналістичною характеристикою злочинів слід розуміти певним чином упорядковану сукупність даних (відомостей) про криміналістично значимі ознаки злочинів. Криміналістична характеристика – це модель системи зведених відомостей про криміналістично значимі ознаки виду, групи або конкретного злочину (дефініція).
Як наукова категорія криміналістики видова криміналістична характеристика злочину має важливе значення не тільки для методики розслідування, але й для інших її розділів - криміналістичної техніки й слідчої тактики. Розвиток криміналістичної техніки, тактики розкриття злочинів і тактичних прийомів виконання дій відбувається з врахуванням видових криміналістичних характеристик, з використанням даних про сучасні особливості злочинної діяльності, змін її методів і засобів, які злочинці прагнуть пристосувати до обстановки, що змінюється і зробити їх більше хитрими, прихованими й надійними. Розкриваючи типові особливості підготовки, вчинення й приховання даної групи (виду) злочинів, криміналістична характеристика допомагає тим самим знаходити найбільш ефективні тактичні прийоми й технічні засоби їхнього розкриття. У видовій криміналістичній характеристиці злочинів сконцентровані узагальнені дані слідчої й судової практики, що стосуються сучасних особливостей підготовки, скоєння й приховання злочинів даного виду (групи). Вона є джерелом найцінніших для боротьби зі злочинністю відомостей про тенденції змін злочинних методів і засобів, про сучасний стані кримінальної практики. Ці відомості успішно використаються в організації й плануванні розслідування злочинів й особливо важливі при висуванні слідчих версій.
По-друге, в даній роботі ми поділяємо точку зору М.В. Салтевського про те, що елементами криміналістичної характеристики злочинів є: 1) предмет злочинного посягання; 2) спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні; 3) слідові картина в її широкій інтерпретації; 4) особа злочинця. Ці елементи, на нашу думку, найбільш повно відображають криміналістично значимі ознаки злочинів.
Так, предметом злочинного посягання при зґвалтуванні є статева свобода, а якщо потерпіла особа не досягла статевої зрілості – її статева недоторканість, а в окремих випадках – здоров’я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Через спосіб вчинення злочину головним чином проявляється процес відображення злочинного акту. Спосіб вчинення злочину – це сукупність прийомів підготовки, вчинення та приховання злочину, взаємопов’язаних і детермінованих суб’єктивними та об’єктивними факторами.
На нашу думку, слідові картина злочину – це сукупність відомостей про сліди злочину (матеріальні та ідеальні) та обставини злочину (місце, час і умови). Аналіз кримінальних справ дав змогу виділити п’ять груп слідів, які найбільш характерні для зґвалтувань: 1) сліди людини; 2) знаряддя вчинення злочину та їх сліди; 3) предмети, які викрадаються злочинцем; 4) засоби сприяння зґвалтуванню; 5) інші матеріальні сліди.
Проведені дослідження дають змогу зробити висновок, що ознаки особи ґвалтівника мають важливе значення для спрямування слідчо-оперативного пошуку під час розкриття та розслідування кримінальних справ даної категорії. Особливості особи сексуальних злочинців відображаються в матеріальних слідах злочинів та способах його вчинення. Тому подальше дослідження окремих типів сексуальних злочинців буде поглиблювати знання про особливості особи кожного типу, чим буде сприяти удосконаленню викладення методики розслідування даної категорії злочинів (прикладний аспект) та розкриттю і розслідуванню сексуальних злочинів (практичний аспект).
По-третє, в даній роботі розглянуті недостатньо розроблені питання початкового та наступного етапів розслідування даної категорії злочинів. Одним із шляхів підвищення ефективності початкового етапу розслідування зґвалтувань може слугувати його алгоритмізація, яка ведеться в двох основних напрямках: 1) розробка оптимальних комплексів першочергових слідчих і оперативно-розшукових заходів в залежності від типових слідчих ситуацій, які виникають на початковому етапі розслідування зґвалтувань; 2) розробка на основі вивчення закономірних зв’язків між ознаками криміналістичної характеристики зґвалтувань типових версій з вказівкою на оптимальні для їх перевірки комплекси слідчих та оперативно-розшукових заходів. На наступному етапі розслідування дії слідчого пов’язані з перевіркою інформації та складанням розгорнутого плану розслідування. Розглянуті типові ситуації наступного етапу розслідування та визначені завдання та перелік питань, які слідчому необхідно встановити відповідно до цих типових ситуацій.
По-четверте, в даній роботі детально розглянуті окремі слідчі дії, тактика та особливості проведення кожної з них, а саме: допит потерпілої, огляд місця події, розшук та затримання злочинця, обшук та виїмка, огляд одягу, призначення та проведення експертиз, допит свідків-очевидців, очна ставка, допит підозрюваного, відтворення обстановки та обставин події, пред’явлення для впізнання. Розроблені рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності розкриття та розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також пропозиції щодо подальшої наукової розробки проблемних питань, які будуть сприяти побудові методики розкриття та розслідування даної категорії злочинів.
На нашу думку, проблемі наукових розробок у галузі розкриття, розслідування та профілактики сексуальних злочинів в Україні приділяється недостатньо уваги. Потрібна розробка Національної програми боротьби з серійними злочинами (в т.ч. і злочинами проти статевої свободи та статевої недоторканості особи); створення автоматизованої інформаційно-пошукової системи з метою порівняння окремих злочинів і пошуку в них подібних елементів криміналістичної характеристики для визначення їх серійного характеру; створення в системі МВС України спеціального підрозділу по аналізу та оперативному реагуванню у випадку скоєння злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи з ознаками серійності; введення в навчальні програми навчальних закладів МВС України тем, що стосуються розкриття, розслідування та профілактики злочинів, які носять ознаки серійності (в т.ч. і сексуальних).
Можна сподіватися, що приведені в нашому дослідженні висновки будуть сприяти більш успішному розкриттю та розслідуванню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, успішному розшуку та ідентифікації сексуальних злочинців.
