За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру (їх частину), інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність. Взамін цього набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача довічно матеріальним утриманням або доглядом чи тим і іншим одночасно.

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо згідно із договором набувачеві передається у власність нерухоме майно, то він підлягає ще й державній реєстрації.

Набувач за договором довічного утримання (догляду) стає власником квартири або іншого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору, натомість зобов'язується здійснювати абсолютно конкретні дії щодо утримання відчужувача та/або догляду за ним. Види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача, визначаються за домовленістю сторін безпосередньо в тексті договору. Крім того, набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, то витрати на поховання відчужувача мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Для забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду) законом встановлені норми, відповідно до яких набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане йому за договором, укладати щодо цього майна договір застави або передавати його будь-кому у власність на підставі іншого правочину. На передане набувачу майно протягом життя відчужувача також не може бути звернене стягнення. Втрата (знищення), пошкодження такого майна не є підставою для припинення чи зменшення обсягу обов'язків набувача перед відчужувачем. Зазначені заходи щодо обмеження прав власності набувача на набуте ним майно встановлені законом спеціально для забезпечення виконання набувачем своїх обов'язків за договором.

Отже, до моменту смерті відчужувача, права набувача щодо розпорядження набутим ним за договором довічного утримання (догляду) майном є суттєво обмеженими, і це не дивлячись на те, що з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідного договору набувач стає власником такого майна.

Тепер що стосується прав відчужувача майна.

Відчужувач по договору довічного утримання (догляду) має право на належне утримання та/або догляд за ним з боку набувача майна на умовах та в порядку, що визначені договором. Якщо набувач не виконує або неналежно виконує свої обов'язки за договором, то відчужувач має право вимагати розірвання договору. При цьому не має значення, є вина набувача майна в тому, що його обов'язки не виконуються належним чином, чи немає. Розірвання договору відбувається у судовому порядку 2. І відчужувачу доведеться довести у суді, що набувач дійсно не виконує взяті на себе зобов'язання. Просто так розірвати договір довічного утримання (догляду) лише на тій підставі, що хтось запропонував більше матеріальне утримання, відчужувач не має права.

У випадку розірвання договору довічного утримання (догляду) через невиконання або неналежне виконання набувачем своїх обов'язків, відчужувач набуває права власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення від набувача. У цьому разі витрати, понесені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний і на вимогу набувача майна. Закон не встановлює конкретних причин, на підставі яких набувач може розірвати договір. Тому розірвати договір набувач може фактично з будь-яких причин. Відбувається це також у судовому порядку. У разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення (наприклад, чинення відчужувачем перешкод при виконанні набувачем своїх обов'язків), суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.

В будь-якому разі, у випадку розірвання договору довічного утримання (догляду) з вини відчужувача набувач має право вимагати відшкодування всіх витрат, понесених ним під час належного виконання такого договору.