У курсовій роботі наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми удосконалення економічної діяльності спільних підприємств, що виявляється у розробці механізму досягнення оптимального ефекту функціонування СП завдяки раціональному поєднанню потенціалів партнерів з різних держав. Результати роботи дають підстави для таких висновків:
1. В результаті проведеної роботи вияснилось, що створення підприємств з використанням іноземних інвестицій, у тому числі і СП – ефективний шлях випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції. Така ефективність забезпечується багатьма факторами: прямою зацікавленістю іноземного партнера у швидкому освоєнні прогресивної технології, в її подальшому вдосконаленні, у своєчасній заміні виробничого устаткування, в контролі за якістю продукції, яка випускається, в поділі між партнерами всієї міри ризику; отримання доступу до певних видів техніки, яку неможливо придбати за каналами ліцензійної торгівлі через існування обмежень; істотним підвищенням продуктивності праці (в середньому вдвічі); можливістю залучення прогресивної технології за каналами прямого інвестування, які не потребують додаткових витрат; сприятливими умовами для вдосконалення виробничої, галузевої та асортиментної структури; зростанням експортного потенціалу; встановленням тісних і тривалих відносин ділового співробітництва з іноземними партнерами; можливістю комплексного отримання ноу-хау (разом з технологічною документацією та технічною допомогою); умовами для підвищення кваліфікації національних кадрів; урахуванням здатності приймаючої сторони сприймати нову техніку та технології; збільшенням масштабів поширення технологічних нововведень; можливістю створення на базі діючих виробництв великої кількості об’єктів спільного підприємництва шляхом розукрупнення великих підприємств і налагодження інтеграційних зв’язків між суміжниками; можливістю в межах ліцензійних угод, укладених додатково до договору при створенні СП, протягом 2–5 років освоїти самостійне виробництво імпортної продукції; відповідальність іноземних партнерів за високу ефективність виробництва на основі наданої нової технології протягом усього періоду функціонування СП.
2. В результаті аналізу ефективності функціонування підприємства з іноземним капіталом СП «Тикаферлюкс» вияснилось, що підприємства зі значними обсягами іноземних інвестицій, як правило, відрізняються гарними показниками виробничої діяльності.
3. У даний час в Україні кількість підприємств з іноземними інвестиціями значно зросло. Однак темп їх зростання, масштаби залучення іноземного капіталу, галузева структура і географія розміщення далекі від потенційних можливостей такої держави як Україна. Україна, володіючи містким ринком збуту, великим науково-технічним потенціалом, природними ресурсами, кваліфікованою і дешевою робочою силою може бути одним з основних об’єктів залучення міжнародних інвестицій.
4. Водночас, незважаючи на кількісне зростання заснованих спільних підприємств, обсяг крупних іноземних інвестиції, вкладених в економіку України, залишається незначним. Через відсутність надійних гарантій захисту іноземного інвестування, постійні зміни в законодавстві більшість іноземних інвесторів зайняла вичікувальну позицію щодо України, а багато хто з іноземних співзасновників уже створених СП припинив свою діяльність.
5. Залученню іноземних інвестицій в українську економіку заважає кілька причин: нестабільність політичної обстановки у країні; економічна криза; зростання безробіття; високий рівень інфляції; не конвертованість національної валюти тощо. Крім загальних причин, залученню іноземних інвестицій в Україну перешкоджають слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування; утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності, невдосконаленість процедури оформлення іноземних інвестицій; порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги; недостатнє страхування політичного й економічного ризику.
6. Як теоретичну основу підвищення ефективності функціонування СП слід обрати своєрідний симбіоз концепцій синергізму і "технологічного ланцюжка”: перша з них передбачає одержання додаткових вигод від оптимального розміщення окремих об’єктів на територіях держав-учасниць, а друга – дозволяє максимально використовувати переваги міжнародного поділу праці. Виходячи з цього, пропонується засновувати на багатосторонній основі технологічні ланцюжки спільних підприємств, до складу яких входитимуть виробничі і торговельні СП, міжнародна служба маркетингу та координаційний управлінський центр.
7. Сучасні умови господарювання висувають нові вимоги щодо розподільчих відносин в межах спільних підприємств. У цьому контексті велике значення має питання оптимізації розподілу ресурсів між об’єктами технологічного ланцюжка СП та прибутків між учасниками проекту. Новий підхід до розв’язання цієї проблеми цілком базується, з одного боку, на принципах "технологічного ланцюжка” (технологічний процес виробництва продукції розбивається на окремі взаємопов’язані ланки, кожна з яких характеризується певним рівнем капіталоємності й обсягом випуску кінцевого продукту), а з іншого – на положеннях теорії синергізму (при формуванні статутного капіталу рекомендується проводити паралельну диференціацію внесків за учасниками проекту та об’єктами капіталовкладення). При розподілі прибутків між партнерами СП доцільно дотримуватись принципів рівності усіх учасників (незалежно від форми власності та національного походження), багатокритеріальності (врахування великої кількості чинників, які визначають участь співзасновника у процесах створення та функціонування СП), гнучкості (можливість модифікації методики в залежності від конкретної ситуації). Практичне значення запропонованого підходу полягає у тому, що він передбачає максимальну відповідальність материнських компаній за результати діяльності створених ними спільних підприємств.
