Крім рівня, динаміки, структури і характеру злочинності, у кримінології існує поняття географія злочинності, під якою розуміється її поширення по різних регіонах (територіях) держави.

Географія злочинності — це просторово-часовий розподіл кримінальне-караних діянь (за рівнем, структурою, динамікою), що пов'язане зі специфікою різних регіонів світу, країн чи адміністративно-територіальних одиниць однієї країни, з чисельністю, структурою та розселенням населення на досліджуваних територіях, зі своєрідними формами організації життя людей, умовами їх праці, побуту, відпочинку, культури, національних традицій тощо.

Географія злочинності звичайно визначається за допомогою таких показників, як питома вага злочинності регіону у загальній кількості злочинів, вчинених у країні, а також регіональні коефіцієнти злочинності.

Практика показує, що географічна нерівномірність у рівні, динаміці та структурі злочинності пояснюється:

1) соціально-економічними умовами того чи іншого регіону;

2) національним складом і структурою населення;

3) рівнем соціального контролю за поведінкою людей;

4) рівнем культурно-виховної роботи та організації дозвілля населення;

5) станом боротьби зі злочинністю.

Виявлення і врахування територіальної різниці злочинності — ключ до ефективних заходів запобігання злочинам. У цьому випадку стають більш видимими і конкретні чинники злочинів, що має не лише пізнавальне значення, а й є основою для організації ефективної профілактичної діяльності.

Регіональні відмінності злочинності - це результат відмінностей не лише корінних соціально-економічних процесів, характерних для регіонів, а й особливостей врахування цих процесів в управлінській діяльності. Причому негативні наслідки певних соціальних процесів ("тіньова економіка", алкоголізація частини населення тощо) не лише визначали злочинність та її територіальні відмінності, а й, у свою чергу, були її наслідком, залежали від її попереднього стану та змін.

Регіональна кримінологія: досліджує статистичні показники злочинності в регіонах, пояснює причини їх розбіжностей, спираючись на дослідження соціальних, економічних, демографічних, культурних та інших характеристик регіону; включає порівняльні характеристики стану злочинності в різних адміністративно-територіальних одиницях; проводить вивчення і порівняння міської та сільської злочинності, а також злочинності мегаполісів; вивчає злочинність на територіях, де активно освоюються природні ресурси і де розташовані підприємства, побудовані біля потужних джерел енергії або біля джерел сировини і пов'язані технологічно, що характеризується, як правило, напливом робочої сили з інших регіонів; вивчає злочинність в курортних зонах та зонах відпочинку; вивчає злочинність в економічних районах, тобто районах, які об'єднують адміністративно-територіальні одиниці, згруповані згідно з врахуванням ряду показників; вивчає злочинність у вільних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку.

Територіальні відмінності злочинності визначаються на підставі особливостей цілісних процесів, що відбуваються в регіонах. Базовими, визначальними територіальні відмінності злочинності, є соціально-економічні явища та процеси. Проте соціально-економічні зміни впливають на злочинність не одразу, а через певний період, оскільки, по-перше, їх вплив має опосередкований характер; по-друге, злочинність та інші антисуспільні явища не самі собою породжують соціально-економічні процеси з їх суперечливим характером, а їх негативні явища. Подолання чи загострення суперечностей у соціально-економічній галузі залежить і від соціально-культурних характеристик населення, і від способів розв'язання проблемних та конфліктних ситуацій, що постають у регіонах.