ПРЕДМЕТ: ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ УСПІХУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

1.1 Основні аспекти сучасного розуміння успіху державних службовців

1.2   Взаємозв’язок понять "успіх" та "імідж" державного службовця

1.3   Структура іміджу, класифікація його типів та засоби побудови

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

2.1 Імідж державних службовців у громадській думці: аналіз результатів досліджень

2.2 Аналіз чинників формування іміджу як складової успіху  державного службовця

2.3   Виявлення причин формування негативного іміджу державного службовця

РОЗДІЛ 3

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ УСПІХУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

3.1 Професіоналізація державної служби як основа формування позитивного іміджу та забезпечення успіху

3.2   Формування позитивного іміджу органів влади через підвищення якості надання адміністративних та соціальних послуг

3.3   Використання можливостей РR-технологій для створення іміджу державного службовця

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

_______________________________________________________________

ВИСНОВКИ

Проведене магістерське дослідження теоретико-методологічних засад іміджу в державному управлінні та аналіз стратегічних механізмів формування іміджу державних службовців як визначальної складової успішності їх професійної діяльності дало змогу сформулювати низку узагальнених висновків, що мають теоретичне та практичне значення:

розкрито основні аспекти сучасного розуміння успіху державних службовців та показано взаємозв’язок понять "успіх" та "імідж" державного службовця: 1) проведений теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури  показав, що на сьогодні не існує спільної думки щодо розуміння понять "успіх" та "успіх у професійній діяльності". На основі наявних наукових підходів встановлено, що атрибуція успіху  –  це інтегральне поняття, котре відображає взаємозв’язок особистісних характеристик, ціннісних орієнтацій та обраної особистістю поведінково-мотиваційної стратегії у професії. З огляду професійного самовизначення, атрибуція успіху надає суб’єкту можливість орієнтуватись у світі професій з метою реалізації особистих потенцій в діяльності, а також входження у професійну спільноту; 2) професійний розвиток та імідж державних службовців – це формування та постійне збагачення ділових якостей, професійних знань, навиків і вмінь державних службовців, що необхідні для успішного виконання своїх посадових функцій, реалізації прав і обов’язків, потенційних можливостей державних службовців у системі державного управління.
проаналізовано організаційну структуру, класифікацію типів та засоби побудови іміджу державних службовців: термін "імідж" характеризується багатогранністю трактування, великою кількістю властивих ознак, специфікою розуміння щодо кожного його носія та особливістю сприйняття різними групами корпоративної аудиторії, а державна установа є специфічною організацією, яка має свої відмінності, характерними ознаками її іміджу є: цілісність (нерозривна єдність елементів), наявність зовнішньої та внутрішньої форм прояву, неоднорідність аудиторії сприйняття, взаємозв'язок з іншими іміджовими системами. Процес формування іміджу державного службовця відбувається як стихійно, так і цілеспрямовано. Відповідно до функціонального підходу щодо класифікації іміджу, найбільш характерним його типом для державної владної структури є корпоративний. існуючий у свідомості образ державного службовця, пов`язаний, передусім, із "середнім" соціальним статусом, як в уяві самих державних службовців, так і в уяві людей, які не мають відношення до державної служби. У контексті загального процесу формування іміджу державної служби організаційна культура формує внутрішній каркас, який складається з переконань та цінностей персоналу, а отже, сприяє виробленню єдиної моделі поведінки, виступає як важлива інтегративна характеристика організації, що визначає взаємовідносини не тільки з внутрішнім, але й із зовнішнім середовищем. Організаційна культура є невід`ємним складником ефективного функціонування та розвитку установи, врахування якого створює передумови отримання позитивних результатів у разі необхідності зміни іміджу;
показано громадську думку щодо іміджу державних службовців: якщо легітимність віддзеркалює відповідність політичного режиму пануючим в суспільстві цінностям і нормам, то довіра відбиває очікування громадян відповідно  до того, що політична система буде виробляти передбачувані результати,  які відповідають їхнім  інтересам. У  подібній ситуації завдання влади – заручитися довірою і підтримкою як можна більшої кількості громадян. Наявність такої довіри буде означати певний символ задоволення основних інтересів різних соціальних груп, тобто виправдання очікувань людей у форматі симбіозу логічно змістовних та емоційно забарвлених інтересів. Питання полягає в тому, щоб змінити глибинні взаємини в суспільстві, щоб люди внутрішньо стали жити за новими правилами, а це без добровільної згоди запровадити неможливо;
проведено аналіз чинників формування іміджу як складової успіху державного службовця: найважливішими чинниками, які впливають на формування іміджу державних службовців є: діяльність засобів масової інформації, кадрова політика як складова механізму його формування, морально-етичні засади та надання управлінських послуг органами державної влади. Аналізуючи кадрову політику органів влади було з’ясовано, що найбільший вплив на формування іміджу державних службовців має удосконалення процесу укомплектування кадрами, тобто професійного набору, відбору, підготовки та використання праці фахівців сфери державного управління. Визначальні якості державного службовця з точки зору формування іміджу органів влади повинні ґрунтуватися на основі морально-етичних цінностей працівників, тобто формувати організаційну культуру;
висвітлено причини формування негативного іміджу державного службовця: в цілому сьогодні прослідковується суперечливе ставлення населення до іміджу державної служби, проте у сукупному образі державної служби, насамперед, домінують негативні якості (корумпованість, формалізм, закритість, байдужість, неетичність, некомпетентність, недобросовісність тощо). Уявлення українського суспільства про державну службу складається в результаті дії як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Безумовно, ці чинники справляють величезний вплив на імідж державної служби та багато в чому визначають дію суб'єктивних факторів, до яких, в першу чергу, відносяться професіоналізм, ділова та особистісна компетентність державного службовця;
окреслені рекомендації з формування позитивного іміджу як визначальної складової успіху державного службовця: 1) професіоналізація державної служби являє собою системне соціальне явище та діяльнісний процес якісних та кількісних змін у професіональній сфері державних службовців. Поєднуючи  такі складові як розвиток професії, становлення державного службовця як фахівця-професіонала та становлення державних службовців як специфічної соціально-професійної групи, професіоналізація є інструментом державної кадрової політики. Позитивну роль у конструюванні системи професіоналізації державної служби України може зіграти міжнародний досвід, насамперед, країн Європейського Союзу. Впровадження європейських стандартів державної служби, орієнтація на якість надання послуг населенню призведуть до вдосконалення державного апарату, становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби; 2) Забезпечення  якісного рівня надання управлінських послуг населенню, який відповідав би європейським стандартам, суттєво де термінується і євроінтеграційними прагненнями України. Актуальність означеної проблематики посилюється негативними  суспільними процесами, які демонструють неефективність влади, її недостатню спроможність своєчасно і якісно надавати управлінські послуги населенню. За таких умов об'єктивно підвищується потреба в проведенні наукових досліджень з вивчення і розроблення можливих шляхів реформування  вітчизняної  системи надання управлінських послуг населенню та приведення її у відповідність із європейськими стандартами. Переорієнтація управлінської діяльності на надання якісних послуг в роботі органів влади може здійснюватися на основі розроблених та запропонованих планів та програм. Для проведення моніторингів оцінки діяльності державних службовців слід використовувати інструмент здійснення контент-аналізу матеріалів преси. Вимірювати ефективність надання управлінських послуг потрібно за допомогою сформованого показника результативності (effectiveness); 3) Досягти успіху у цілеспрямованому створенні позитивного іміджу можливо за умов визначення потреб та запитів цільової аудиторії, вірному виборі комунікаційних каналів та правильній побудові повідомлень, які безпосередньо надходять від державної установи до ЗМІ. Передумовою ефективної роботи ЗМІ з формування іміджу має стати регулярне дослідження засобами соціологічних служб існуючих уявлень населення стосовно владних інституцій різного рівня.