Історико-географічний аналіз із застосуванням порівняльно-історичного методу дозволяє глибше зрозуміти і оцінити стан ґрунтового покриву України, вивчити ґенезу і властивості ґрунтів у трактуванні багатьох дослідників, які часто є представниками ґрунтознавчих шкіл різних європейських держав.

Особливою цінністю результатів таких досліджень є можливість встановити зміни ґрунтових режимів, процесів і властивостей ґрунтів, динаміку структури ґрунтового покриву і земельних ресурсів за конкретний історичний відрізок часу.

Аналіз літературних джерел дає змогу стверджувати, що досягнуто значного прогресу у вирішенні питання ґенези сірих лісових ґрунтів. Саме їхня ґенеза та еволюція аналізуються багатьма видатними вченими з різних (часто з протилежних) позицій.

Поряд із значними здобутками у вивченні сірих лісових ґрунтів до цього часу не досягнуто повного консенсусу в питаннях їхнього походження, класифікації, покращання родючості, раціонального використання тощо. Відкритими залишаються питання визначення окремих діагностичних ознак та властивостей, підзональних, фаціальних та провінційних особливостей сірих лісових ґрунтів, недостатньо вивченні елементарні ґрунтоутворюючі процеси, які формують профіль, потребує уточнення їхня класифікація, а також зміни цих ґрунтів під впливом антропопресії тощо.

Таким чином, історія дослідження ґрунтів Малого Полісся нараховує майже два століття. Зусиллями вчених-ґрунтознавців, агрохіміків, геологів, меліораторів різних поколінь і наукових шкіл проведена величезна робота, мета якої – пізнання і розуміння ґенези, режимів і властивостей ґрунтів надзвичайно своєрідної і складної фізико-географічної області. Наслідком цієї роботи є ґрунтові карти і номенклатура ґрунтів, монографії і численні наукові статті, захищені докторські і кандидатські дисертації. Історія дослідження ґрунтів Малого Полісся фактично віддзеркалює становлення ґрунтознавчої науки на західних теренах України. Результати багаторічних досліджень ґрунтів Малого Полісся – це вагомий внесок у ґрунтознавчу науку, розуміння і оцінку сучасного стану ґрунтів, проблем, пов’язаних з їхнім використанням і охороною.

Аналіз історико-географічних досліджень ґрунтів показав, що формування буроземів Українських Карпат характеризується специфічними особливостями, зумовленими регіональними чинниками грунтотворення, а саме лісовою рослинністю і високогірними луками в умовах посиленого сезонного промивного типу водного режиму та підвищеної відносної вологості, характером ґрунтотворної породи і посиленням дії антропогенного чинника.

Аналіз різних наукових підходів і поглядів на формування буроземів Українських Карпат свідчить про проблематичність їхньої ґенези, особливостей ґрунтотворних процесів, методики їх вивчення, а також організації і функціонування грунтовоохоронної інфраструктури.

Дослідженням ґенези і екологічного стану ґрунтів Карпат присвячені роботи Г.О.Андрущенка. І.М. Гоголева, Н.В. Вернандер, В.І. Канівця та інших. Для розробки теорії стійкості екосистем, ступеня екологічного ризику, передусім заповідних територій, до зростаючих антропогенних навантажень кислотного характеру е дослідження кислотно-основних буферних систем буроземів та їхньої буферної здатності до можливих кислотних впливів

Насамкінець зазначимо, що виникає крайня необхідність вивчення класифікаційної проблематики і розробки на її основі номенклатурного списку ґрунтів України.