Розділ І. Формування особистості М.Шашкевича
Розділ ІІ. М.Шашкевич – мислитель, поет, громадсько-культурний діяч
Розділ ІІІ. Роль М.Шашкевича у науково-культурному відродженні українських земель
Шашкевич увійшов до історії української думки передусім своїм внеском у самоусвідомлення власної спільноти, у виявлення потреби народу стати і бути самим собою.
Підхопивши ідеї Гердера, перейнявшись романтичним пафосом діячів слов’янського відродження, він зрозумів і відчув, що настав час, коли український народ має усвідомити свою самість і заявити про себе, передусім — на ниві культури. Навіть дуже критично наставлений до Шашкевича М. Євшан не міг не визнати, що вже сама форма його творчості — звертання до могутньої течії народної мови — вказала на потребу нового змісту в мистецтві, і Шашкевич, хоч і не спромігся на "ясне сформування. національної ідеї", причетний до започаткування національної самосвідомості.
Для естетики М. Шашкевича-романтика притаманне ствердження ідеї демократичної літератури, акцентування народності як засади розвитку мистецтва. Спочатку цей принцип витлумачувався як відповідність професійної мистецької творчості народним традиціям, звичаям, духові фольклору; відтак приєднувались і заглиблення в національну самобутність народу, його суспільні змагання, усвідомлення його історичних надбань.
Не менш важливою для Маркіяна Шашкевича засадою був художній історизм. Звертання до історичного минулого народу розцінювалось ним як чинник пробудження його національної самосвідомості й разом з тим як антитеза сучасній безбарвній дійсності; у старовинних пам’ятках та в історії славі бачив він джерело духовної сили народу.
Тому вагомим для Маркіяна було гасло, адресоване його спільноті: "Пізнай себе!". Захоплюючись, як і всі романтики, героїкою княжих часів і козацької доби, Ш. робив перші спроби сформувати історичне мислення. У філософсько-теологічних поезіях у прозі "Псалми Русланові", у віршах, статтях і нарисах Шашкевич обстоює культ розуму, поєднаного з мораллю і красою, розуму, який би не домінував над вільною чуттєвістю людини.
І. Франко вважав Шашкевича засновником "справді нової, справді народної школи літературної", а його діяльність — свідченням прогресивних тенденцій у культурі Галичини й України.
Земляки знають і шанують письменника. Зокрема, на Білій горі у селі Підлисся йому встановлено пам'ятник у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті. Біля пам'ятника щорічно у першу неділю серпня відбуваються народні свята. Також на місці колишньої дідової садиби працює музей Маркіяна Шашкевича, а на центральній площі Золочева стоїть пам'ятник митцю.
