ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
1.1. Порушення правил безпеки дорожнього руху: поняття та класифікація (види)
1.2. Обстановка дорожньо-транспортної пригоди
1.3. Слідова картина
1.4. Особа злочинця як самостійний елемент криміналістичної характеристики та спосіб вчинення ДТП
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД
2.1. Типові слідчі ситуації та криміналістичні версії у справах про ДТП
2.2. Загальна характеристика обставин, які підлягають доказуванню
2.3. Підстави та приводи порушення кримінальної справи
2.4. Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди: організація і тактичні особливості
2.5. Розшук транспортного засобу та особи злочинця
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
3.1. Тактика допиту підозрюваних, обвинувачених, свідків та потерпілих
3.2. Відтворення обстановки та обставин ДТП: особливості організації та тактики провадження
3.3. Особливості провадження окремих видів експертиз під час розслідування дорожньо-транспортних пригод
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Виходячи з поставленої мети, взаємопов’язаних між собою завдань, викладених у магістерській роботі, сформульовані теоретичні положення і розроблені відповідні практичні рекомендації щодо розслідування дорожньо-транспортних подій, а саме:
1. Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом – подія, що сталась за участю хоча б одного транспортного засобу, який перебуває в русі, яка вчинена особою з необережності, внаслідок чого завдані тілесні ушкодження не нижчі від середньої тяжкості.
2. Поняття експлуатації транспортного засобу, яке розглядається в статті 286 КК України, відноситься лише до процесу руху, тобто мова йде про технічно грамотне керування і використання транспортного засобу. Порушення правил експлуатації може виражатися в експлуатації технічно несправних транспортних засобів, порушенні правил перевезень тощо.
3. До елементів криміналістичної характеристики порушень правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом відносяться інформація про механізм ДТП, обстановку вчинення злочину, слідову картину, особу водія та спосіб вчинення злочину. Спосіб вчинення злочину є елементом криміналістичної характеристики порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації автотранспортних засобів особами, які керують транспортними засобами, оскільки при вчиненні цього злочину присутній вольовий елемент. Найбільш складним та значимим елементом способу вчинення злочину з криміналістичної точки зору є приховування. До дорожньої обстановки слід відносити не тільки транспортну споруду "дорога” та її оточення, а також іншу місцевість по якій рухався транспортний засіб та де було вчинено ДТП.
4. Організовуючи роботу слідчо-оперативної групи, слідчий повинен розділяти обов’язки та доручення, виходячи із слідчої ситуації, що склалася, обсягу роботи, кількісного та якісного складу групи. Обстановка на місці дорожньо-транспортної пригоди вимагає погодженої взаємодії усіх членів слідчо-оперативної групи. Викликано це, передусім, для того, щоб запобігти дублювання в роботі, що може призвести до втрати часу.
5. Основне значення стадії досудового розслідування з погляду завдань доказування полягає в тому, щоб знайти і процесуально закріпити докази, зробити на їх основі висновок про те, чи мала місце подія злочину і якщо так, то, яка саме, та встановити особу, яка його вчинила і, таким чином, забезпечити всі умови для вирішення справи судом, або при наявності законних підстав закрити справу чи відмовити в її порушенні.
6. Відразу ж на місці ДТП, при наявності складу злочину, слідчому порушувати кримінальну справу. Такі дії слідчого дають можливість відразу ж на місці ДТП проводити слідчі дії (допит свідка, допит потерпілого тощо), надасть змогу учасникам слідчо-оперативної групи надавати взаємні консультації та підвищить якість початкового етапу розслідування.
7. Розшук транспортних засобів і водія найчастіше здійснюється по матеріальним слідам, виявленим на місці події, – марці й типу автомашини, її кольору й іншим прикметам, номеру автомашини або його частин, характеру перевезеного вантажу, ушкодженнями на навколишніх предметах або на тілі потерпілого, слідам транспортного засобу на дорозі т.п., а також по інформації від обізнаних осіб про зовнішність водія. Для розшуку треба залучати представників громадськості, використати місцеву печатку, радіо і телебачення.
8. Доцільно проводити деякі перевірочні дії при проведенні огляду місця ДТП (встановлення видимості, оглядовості, визначенню коефіцієнта зчеплення тощо). При гальмуванні автотранспортного засобу обладнаного, ABS (антиблокувальною системою), залишаються сліди від шин та дані рекомендації по виявленню та фіксації цих слідів (в косопадаючих променях).
9. Слід підвищити статус планів і креслень при проведенні огляду місця події та доповнити частину третю ст. 191 КПК України наступними словами: "При огляді місця дорожньо-транспортної пригоди складання планів і креслень є обов’язковими”.
10. Неможливо отримати повну достовірність результатів відтворення обстановки і обставин дорожньо-транспортної пригоди, оскільки отриманні дані лише вказують на можливість існування чи не існування факту, що встановлюється.
11. При проведенні слідчих дій використовувати працівників ДАІ не тільки в якості допоміжного персоналу, а й в якості спеціалістів. Необхідно фіксувати думки спеціаліста про подію на його вимогу. Згідно цього слід доповнити текст ст. 128-1 КПК України наступними словами: „На вимогу спеціаліста фіксувати в протоколах слідчих дій його судження про всі обставини, що можуть мати відношення до досліджуваної події”.
12. Удосконалення вже існуючих методик проведення експертиз, поява нових видів є безумовно позитивним явищем, що допомагає найбільш повно відтворити картину та обставини події на основі наукових знань, зміцнити по кримінальній справі доказову базу і перебороти можливу протидію при розслідуванні.
