Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
Зовнішньоекономічна діяльність пов’язана з проведенням різними господарськими суб’єктами ділових операцій на закордонних ринках. У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (стаття 1), прийнятому 16 квітня 1991 p., зазначено, що: "Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах як на території України, так і за її межами". Тому очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність включає два види ділових операцій: операції українських суб’єктів господарювання за межами України та закордонних господарських суб’єктів із різних країн в Україні.
Зовнішньоекономічна діяльність може протікати в різни видах і формах. Перелік форм МЕД дає змогу зробити висновок, що в ній беруть участь різнотипні, навіть різнорівневі суб’єкти, які мають принципово різні цілі:
а) максимізація індивідуального прибутку, оскільки міжнародна економічна діяльність розглядається як інколи безальтернативної сфери реалізації комерційних інтересів;
б) розширення виробництва як самостійна мета господарської діяльності, за допомогою якої відбувається збільшення прибутку, зменшення конкурентних ризиків та засіб боротьби з конкурентами;
в) розширення ринків збуту завдяки проникненню або розширенню такого проникнення в господарську сферу зарубіжних країн;
підвищення ефективності міжнародного господарської діяльності через наближення виробництва до споживачів у випадках здійснення зарубіжного інвестування, активізації міжнародної маркетингової політики;
г) подолання інституційних, тарифних та нетарифних перешкод – обминання або зниження митних стягнень, національних обмежень на реалізацію тих або інших торговельних операцій адміністративного характеру;
д) розв’язання проблем, пов’язаних із нестабільністю міждержавних цін та співвідносних цінових показників, наприклад, через ревальвацію чи девальвацію валют.
Менеджмент ЗЕД на підприємстві багато в чому залежить від того, які умови будуть створені в країні для розвитку його діяльності в зовнішній сфері, від ролі держави в регулюванні і підтримці розвитку ЗЕД на національному рівні. Тому вивченню менеджменту ЗЕД на рівні підприємств передує аналіз регулювання ЗЕД на рівні держави.
Державне регулювання ЗЕД в Україні повинне забезпечувати таке: захист економічних інтересів країни та інтересів суб’єктів цієї діяльності; створення однакових можливостей для суб’єктів ЗЕД у розвитку всіх видів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та самостійному визначенні напрямів використання доходів та вкладення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері ЗЕД. У кінцевому результаті регулювання повинне підпорядковувати цю діяльність розвитку економіки України, насамперед забезпечити її збалансованість і рівновагу на внутрішньому ринку, сприяти структурним змінам у виробництві, створювати сприятливі умови для входження країни в міжнародний поділ праці.
Міжнародно-правове регулювання здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими нормативно-правовими документами. Під час регулювання ЗЕД можна простежувати ряд проблем, які зумовлені різноманітними факторами та чинниками.
На сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України важливу роль у зміцненні конкурентоспроможності вітчизняної економіки, її інноваційному відновленні, утвердженні сприятливого інвестиційного й підприємницького клімату має відігравати політика державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), інституційною основою якої виступають система нормативно-правових джерел і сукупність органів, що виконують функції зі створення, реалізації та контролю виконання нормативно-правових актів.
В умовах, коли першочерговими завданнями України в сфері ЗЕД виступають вступ до СОТ, адаптація національного законодавства до норм і стандартів Європейського Союзу, подальше відкриття ринків і зняття штучних обмежень щодо продукції українських товаровиробників у ЄС, Росії й США; забезпечення найкращих умов для залучення іноземних інвестицій, врахування інтересів України при визначенні нових маршрутів транспортування енергоносіїв з Росії, створення максимально сприятливих умов для діяльності українських товаровиробників на ринках Азії, Африки й Латинської Америки, - проблема удосконалення нормативно-правового забезпечення ЗЕД та її регулювання набуває особливої гостроти. В цьому аспекті логіка розгляду особливостей державного регулювання ЗЕД шляхом конкретизації принципів ЗЕД та нормативно-організаційного механізму їх реалізації дозволяє виявити і зняти внутрішні протиріччя у відповідній системі законодавства ще на рівні основоположних засад. Урахування визначених принципових вад законодавства про ЗЕД та практики його реалізації у подальшому законотворчому процесі має забезпечити підвищення ефективності системи менеджменту ЗЕД.
Вдосконалення менеджменту зовнішньоекономічної діяльності дає змогу підприємству, зокрема ВАТ «Івано – Франківськцемент», прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою, забезпеченню необхідною сировиною і матеріалами, сприяє розв'язанню багатьох виробничих проблем. Як ми бачимо, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників і засобів розвитку для підприємства.
