_______________________________________________________________________

Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади розвитку самодіяльного туризму
1.1. Самодіяльний туризм як форма неорганізованого туризму
1.2. Самодіяльна туристська організація: створення та функціонування
Розділ 2. Організація та проведення самодіяльної туристичної подорожі територією Львівщини
2.1. Історико-культурні ресурси Львівської області як об’єкт туристичних подорожей
2.2. Маршрут самодіяльної туристичної подорожі Львівською областю
2.3. Рекомендації щодо організації і проведення самодіяльних туристичних подорожей
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

_______________________________________________________________________

Маршрути походів самодіяльних туристів затверджуються відповідними маршрутно-кваліфікаційними комісіями, а проходження за ними перебуває під контролем рятувальних служб і загонів МНС.
Неорганізовані, "дикі", аматорські, "під чорним прапором" походи організовуються одним або кількома туристами на власний страх і ризик. Вони самі визначають район проходження, добирають спорядження, забезпечують себе їжею, ночівлею, розвагами, розраховуючи лише на власні сили і життєвий досвід,
Слід зазначити найхарактерніші риси самодіяльного туристичного руху:
1. Самодіяльний туризм – це здоровий спосіб життя людини, а не просто хобі або спосіб самооздоровлення.
2. Захоплення самодіяльним туризмом має глибоке коріння в історії. Більшість аспектів туристської подорожі аналогічні традиціям і прагненням мандрівників-землепрохідців.
3. Самодіяльний туризм – явище комплексне. Воно включає розвиток духовної сфери (високих людських якостей, необхідних в екстремальних умовах похідного життя); пізнавальні аспекти (наприклад, вдосконалення екологічної культури людини); елементи самоствердження; оздоровчий ефект (природний благодатний вплив природного середовища).
4. Різноманітні форми суспільно-корисної діяльності практично завжди супроводжують подорожі.
5. Самодіяльний туризм сприяє створенню інтелектуального продукту у сфері розробки теорії і практики туризму; новітніх туристських маршрутів (у тому числі і комерційних), сучасного спорядження. Це – одна з основ формування комерційного продукту, про що досить часто забувають організатори комерційного туризму.
6. Самодіяльний туризм охоплює всі вікові групи населення країни, включаючи дітей, школярів, студентів, інвалідів і т.д., а також всю сім'ю в цілому.
7. Вся діяльність людини в самодіяльному туризмі природна. Саме тому в
даний час самодіяльний туризм є найефективнішою системою занять, яка компенсує недоліки проживання у міському середовищі.
8. В умовах сучасного стресового середовища самодіяльний туризм стає школою самостійного виживання.
9. Для заохочення і розвитку руху туризму держава і окрема людина витрачають мінімальні фінансові кошти (на потрібні стадіони, басейни і іншу матеріально-технічну базу) – необхідні лише туристські клуби в місті, як організаційно-методичні і просвітницькі центри, дешеве туристське спорядження і система туристських притулків.
Таким чином, самодіяльний туризм – це найсучасніша технологія продукування у людини здорових духовних і фізичних якостей, а також пізнавальних початків при мінімальних витратах держави.
Однією з найважливіших кінцевих цілей самодіяльного туристського руху є формування здорового способу життя людини і суспільства в цілому, що має велике державне значення.
Враховуючи, що сьогодні однією з найгостріших проблем країни є фізичне здоров'я дітей і молоді, а також беручи до уваги ту обставину, що більшість населення вже не має сил для виживання в екстремальних ситуаціях, перед самодіяльним туристським рухом ставляться наступні задачі:
• повернути молодому поколінню прекрасний світ самодіяльного туризму;
• розвинути самодіяльний туризм як ефективний засіб виживання людини в природному і міському середовищах перебування.
Самодіяльний туризм є невід’ємною складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту і спрямований на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом її залучення до участі у спортивних походах різної складності та змаганнях з техніки спортивного туризму. Самодіяльний туризм є важливим засобом сприяння підвищенню соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.
Самодіяльний туризм здійснює різноманітні спортивні, оздоровчі, рекреаційні, пізнавальні, виховні, економічні та інші функції, але через низку чинників рівень їх реалізації на сьогодні не відповідає потенційним можливостям туристсько-спортивного руху в Україні.
Головна особливість самодіяльного туризму полягає у тому, що він, на відміну від більшості інших видів спорту, не потребує відносно великих матеріальних видатків, так як, по-перше, розвивається в існуючому навколишньому природному середовищі і не вимагає значних капіталовкладень для підготовки та проведення туристсько-спортивних масових заходів та зведення спеціальних споруд для їх проведення, по-друге, матеріально-технічне та організаційне забезпечення зазначених заходів в значній мірі здійснюється силами та засобами самих туристів, по-третє, вже склалася і діє громадська система підготовки та підвищення кадрів, яка з мінімальними видатками з боку держави може і надалі ефективно функціонувати.