Результати проведеного аналізу засвідчують, що правовий аспект діяльності митних органів має вирішальний вплив на організацію і здійснення митного контролю. Існуючий на сьогодні такий базовий для митної служби закон, як "Про Єдиний митний тариф" (05.02.1992р.) був прийнятий в історично короткий термін після проголошення незалежності України, тому він потребує удосконалення. Процес подальшої творчої розробки митного законодавства постійно триває. Верховною Радою України в грудні 2001 року прийнято новий Митний кодекс, який введений в дію з 01.01.2004р., удосконалюються нормативно-правові акти, які окреслюють правове поле зовнішньоекономічних відносин, на тлі яких, по суті, і функціонує Державна митна служба.

На основі мого власного досвіду, досвіду колег та кращих організацій мною розроблена методика аналізу стану митної служби і рекомендовано слідуюче:

1) Зменшити документальний тиск. Для цього треба відмінити ряд наказів і різних підзаконних актів. У роботі керуватись тільки чинними законами України. Необхідно також зменшити тиск контролюючих заходів, створити умови, які зацікавили б самих громадян дотримуватись чинного законодавства. Законодавча основа митної справи в Україні повинна відповідати всесвітнім принципам, підтримувати розвиток прозорої митної адміністрації та організації, демонструвати звітність та відповідальність, передбачати незалежний аудит митної служби, підтримувати співробітництво з іншими адміністраціями та розбудовувати взаємозв’язки з іншими правоохоронними органами.

2) Відмовитись від системних перевірок, якщо немає достатньо обґрунтованих підозр у порушенні чинного законодавства. Уніфікувати митні процедури та технології контролю на кордоні та всередині держави для створення простих та ефективних операцій митного контролю, які базуються на аналізі ризиків та технологіях вибіркового контролю, в портах, аеропортах, на державному кордоні та всередині країни, які б спрощували митне оформлення потоку легальних пасажирів та товарів, забезпечуючи в той же час збирання податків та соціальний захист своїх та іноземних громадян.

3) Вивчення основних законів європейських та східних держав показало, що у контексті державно-правового регулювання митної справи цих країн важливу роль відіграють установча, правотворча, системотворча, методологічна та інші функції їхніх конституцій. На відміну від українських митників митники європейських та східних держав наділені статусом правоохоронних, а їхні працівники наділені такими ж правами, як і поліція. Для належної реалізації повноважень митних органів необхідно удосконалити митне законодавство з урахуванням передового досвіду та міжнародних стандартів боротьби з контрабандою й іншими порушеннями митних правил та надати митним органам України статусу правоохоронних, що дозволить митним органам використовувати повноваження, надані законодавством органам МВС, СБУ, прикордонних військ, особливо ті, що пов’язані зі здійсненням оперативно-розшукових заходів. Вищевказані переваги дадуть можливість митній службі здійснювати митний контроль більш ефективно.

4) Пропоную абзац 2 п.21 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2000р. № 1203 привести відповідно до вимог абзацу 2 ст. 137 Митного Кодексу України, подавши його у такій редакції: «Згідно із типовою технологічною схемою керівниками служб і підприємств, на території яких розміщено пункти пропуску та керівниками митного органу і органу охорони державного кордону України, затверджуються відповідні технологічні схеми для конкретних пунктів пропуску».

5) Пропоную ввести дисциплінарний статут. В роботі Державної митної служби України не вистачає дисциплінарного статуту, який дозволив би відсторонювати тих, хто порушує закон. Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов’язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Даний статут підготовлений і знаходиться на розгляді в Верховній Раді.

6) Пропоную підвищити зарплату працівникам митної служби. Одним із методів, як відучити митників від «лівого» заробітку є збільшення заробітної плати. Лише підвищенням зарплати проблему корупції вирішити неможливо. Її необхідно вирішувати в комплексі разом з створенням умов, за яких митник не зможе чинити тиску на підприємців і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тобто треба виключити можливість трактувати закони по-своєму.

7) Створити на кордонах «зелені коридори» і не тільки на боці України, але і на боці суміжної держави щоб люди без багажу перетинали кордон за спрощеною системою огляду. Збільшити кількість поліс для пропуску автотранспорту. Встановити технічні засоби, які дозволять поставити надійну перепону контрабанді. Це, приміром, сканери, що зчитуватимуть номери на ходу і фіксуватимуть інші показники. Інформація що зчитується буде передаватись на єдину електронну систему контролю і вноситись в базу даних, до якої будуть внесені всі власники машин, яких будь-коли впіймали на контрабанді.

8) Внести зміни до механізму відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за експорт товарів. Практика свідчить: у межах чинного законодавства заходи адміністративного та силового впливу неефективні, оскільки операції зі штучного збільшення вартості товару та подальшого його експорту за кордон на кожному окремо взятому етапі цілком легальні. Це не стосується випадків, коли під виглядом обладнання з високою вартістю реально вивозяться інші предмети. Вивезення товарів за завищеною вартістю з метою незаконного відшкодування ПДВ завдає великих збитків держбюджету. Тому, щоб змінити ситуацію на краще, необхідно внести поправки до чинного законодавства. Існуюча система перерахування внутрішнього ПДВ у державний бюджет у ціні товару робить зазначені схеми простими і привабливими. В результаті всі податкові зобов’язання зосереджуються на фіктивній структурі, яка за необхідності швидко ліквідується. Тому одним із головних завдань сьогодні є підготування дієвого механізму усунення такої прогалини в чинному законодавстві України.

Підсумовуючи, відзначу: поставлені завдання вирішені, мета дослідження досягнута. Матеріали дослідження можуть бути використані посадовими особами митних органів при підготовці нових нормативних актів, здійснення та підвищення ефективності і результативності роботи митниць, під час проведення занять з особовим складом підрозділів митниць за навчально-методичними планами професійної підготовки.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшій розробці підлягає таке питання як уніфікація вітчизняного митного законодавства і його поступове наближення до світових норм.

Сьогодні в нашій державі існує динамічна, організована і досить ефективна митна служба, здатна вирішувати складні завдання, які ставить перед нею життя. Проте на досягнутому не можна зупинятись. На сучасному етапі суттєвим важелем подальшого розвитку нашої економіки повинно стати створення відповідних умов для підвищення обсягу зовнішньоторговельних операцій, що сприятиме і відносному збільшенню надходжень до державного бюджету.

Впровадження в практику діяльності митної служби України розробчих рекомендацій дасть можливість значно підвищити ефективність діяльності митниць, в період становлення правової держави і громадського суспільства в Україні, входження її до європейських та світових структур. Адже вони розроблені на основі сучасних наукових досягнень, власного досвіду, досвіду кращих працівників митної служби.

Митна служба як і державна служба в цілому потребує сьогодні впровадження радикальних науково-обгрунтованих змін, оновлень, нових законодавчих актів, найновіших світових методів наукової організації праці, використання досвіду передових країн світу.

Динаміка розвитку митної служби завжди була і буде в полі зору науковців, політиків, керівництва держави. Адже імпорт і експорт – це основа надходжень коштів для становлення сучасної, європейської високо розвинутої української держави, її процвітання.