Вступ
1. Загальні поняття та характеристика господарських товариств
1.1. Поняття господарських товариств
1.2. Види господарських товариств
2. Окремі види господарських товариств
2.1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
2.2. Повне товариство
2.3. Командитне товариство
2.4. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
2.5. Правовий статус промислово-фінансових груп
Висновки
Список використаної літератури
____________________________________________________________________
Висновки
Таким чином, проаналізувавши дану тему, ми прийшли до наступних висновків:
Вивчення правових теоретичних і практичних основ організації створення та функціонування господарських товариств є об'єктивною умовою успішного переходу до нових принципів господарювання, притаманних ринковій економіці.
Законодавство України пропонує концепцію правового регулювання діяльності господарських товариств на основі Законів України „Про підприємництво”, „Про підприємців ” та „Про господарські товариства ”, яке потребує подальшого нормативно-правового вдосконалення.
Господарськими товариствами визнаються підприємства, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та командитні товариства.
Товариства є юридичними особами; товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України; господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені; учасники господарського товариства мають права та обов’язки передбачені чинним законодавством України і установчими документами товариства.
Необхідними вважаються наступні пропозиції щодо правового регулювання діяльності господарських товариств та вдосконалення чинного законодавства України, зокрема:
• розвиток акціонерного законодавства України і практики у сфері корпоративного управління мають здійснюватися з урахуванням принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва і розвитку, що є міжнародне визнаними стандартами корпоративної поведінки;
• у ст. 54 Закону України „Про господарські товариства ” вказати, що при виплаті учаснику, який вибуває з товариства, вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді, визначати суму виплати за балансовою вартістю майна товариства;
• ст. 55 Закону України „Про господарські товариства ” доповнити: якщо правонаступник (спадкоємець) відмовився від вступу у товариство, товариство чи його учасники у цьому випадку можуть не зменшувати статутний фонд, а придбати (викупити) частку, право на яку отримав правонаступник (спадкоємець);
• ст. 64 Закону України „Про господарські товариства ” доповнити: якщо учасник, який виключається з товариства, двічі не з'являється на збори, де розглядається питання про його виключення ні особисто, ні із залученням представника, будучи належним чином повідомлений про збори, то збори учасників товариства вправі прийняти рішення про виключення учасника з товариства без участі цього учасника чи його представника;
• заборонити вихід учасника з товариства, якщо він пов'язаний із зменшенням статутного фонду і вихід одного учасника порушить рівноправність інших учасників товариства;
• законодавче передбачити можливість створення наглядової ради у товариствах з обмеженою відповідальністю;
• у Законі України „Про господарські товариства ” записати вимогу про необхідність визначення часток учасників в абсолютних цифрах, а не в процентах; Закон України „Про господарські товариства ” доповнити нормою: якщо кілька учасників володіють частинами однієї частки, то при голосуванні вони повинні об'єднатись в один голос (пул) і визначити право одного з учасників, які створили пул, на використання голосу від імені всіх учасників;
• надати товариству право успадкувати частку учасника, якщо спадкоємців у нього немає та ін. для забезпечення належної роботи органів акціонерного товариства при формуванні структури управління мають дотримуватися принципи оптимального розподілу функцій, що забезпечує належну спеціалізацію кожного органу;
• до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, крім встановлених законом, слід було б віднести і такі повноваження як обрання і відкликання членів наглядової ради і ревізійної комісії та затвердження внутрішніх документів товариства, які регулюють порядок діяльності органів товариства;
• визначення умов винагороди членів наглядової ради; врегулювати на законодавчому рівні порядок делегування окремих повноважень загальних зборів акціонерів іншим органам товариства (заборона делегування повноважень, віднесених законом до виключної компетенції загальних зборів; можливість делегування повноважень, віднесених статутом до виключної компетенції зборів, шляхом внесення змін до статуту; можливість делегування повноважень, що не віднесені до виключної компетенції загальних зборів, за рішенням останніх без внесення змін до статуту);
• звести в акціонерному товаристві посаду корпоративного секретаря, на якого покласти, зокрема, обов'язки, пов'язані з проведенням загальних зборів (інформування акціонерів про скликання зборів, ведення протоколу загальних зборів, дотримання процедури проведення зборів, зберігання протоколів і стенограм загальних зборів) тощо.
