Літературне редагування – це професійна діяльність, спрямована на аналіз і вдосконалення мовного твору у зв’язку з підготовкою його до друку. Основою цієї діяльності є критичний аналіз твору з метою правильної оцінки та допомога автору в удосконаленні форми і змісту матеріалу. Літературне редагування – це своєрідний вид інтелектуального випробування рукопису, в основі якого лежить редакторський аналіз, що допомагає оцінювати рукопис, визначати причини недоліків, підказувати автору шляхи і засоби їх усунення, разом з автором удосконалювати рукопис.
Професія редактора — як у традиційному її розумінні, так і у численних новітніх варіаціях (за даними американських дослідників, практично існує кілька сот, а теоретично — 4835927 спеціалізацій і категорій редакторів книг) упродовж багатьох років залишається в усьому світі привабливою і престижною. Але не через високі прибутки, як, можливо, уявляють собі сучасні нувориші, що шукають сфери вигідного вкладення капіталу, — приваблюють у роботі редактора інтелектуальність, причетність до створення (а раптом?) шедевра (або "хоча б" бестселера) і той романтичний ореол, що, за словами Дена Дейсі, мимоволі виникає навколо цієї складної, мінливої, не підвладної суворій регламентації справи.
До обов'язкових "констант" редакторської професії — бездоганної мовної інтуїції та компетенції, уміння логічно і чітко мислити, широкої ерудованості, уміння аналізувати різноманітні комунікативні ситуації, знання психології авторської праці, читацької поведінки, володіння основами художньо-технічного оформлення видавничої продукції та ін. — додались обов'язкове знання видавничого маркетингу, що дає змогу (і небезпідставно!) називати його насамперед видавцем, і, звісно, уміння користуватися при підготовці видання до друку новітніми комп'ютерними видавничими технологіями.
Редактор — це сильна мовна та суспільно заангажована особистість, здатна брати участь у всіх організаційних і творчих процесах, пов'язаних із підготовкою і випуском різножанрових текстових повідомлень у різних сегментах масової та спеціальної комунікації. Міра причетності редактора до появи цих нових повідомлень, звичайно ж, буде різною, але, певно, у цьому і полягає професіоналізм — "дозувати" зусилля залежно від конкретної потреби і в межах власної компетенції.
Курс „Основи редакторської майстерності” має на меті ознайомити студентів з характером та особливостями їхнього майбутнього фаху, зі складниками професіональної вправності, на прикладах з практики розкрити тонкощі і „секрети” не тільки редакторської роботи над текстами, а й керівництва творчим процесом та створення сприятливої атмосфери в дорученому підрозділі та редакції загалом. Головне завдання курсу - донести до студентів правильне розуміння редакторської діяльності, допомогти майбутнім фахівцям чіткіше і реальніше визначити свою роль у системі масової інформації взагалі та своє посильне місце у редакційному чи видавничому колективі зокрема, усвідомити параметри своїх фахових обов’язків.
