ПРЕДМЕТ: ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ
ВИД: МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
ЗАХИСТ: 2013
СТОРІНОК: 138
ЦІНА: ДОГОВІРНА
_______________________________________________________________________
ЗАМОВЛЕННЯ РОБОТИ:
ЛЮБОМИР. ТЕЛ. 067-344-80-85 АБО 066-547-01-87
ЕМЕЙЛ lmyhayluk@bigmir.net
СКАЙП
lmyhayluk
______________________________________________________________________ Вступ
Розділ 1 Поняття "імідж” в державному управлінні: науково-методичні аспекти
1.1 Теоретичні основи іміджу в державному управлінні
1.2 Організаційна структура іміджу владних інституцій та імідж державних службовців в органах виконавчої влади
1.3 Формування іміджу органів влади та державних службовців в зарубіжних країнах
Висновки до розділу
Розділ 2 Стратегічні механізми формування покращеного іміджу державних службовців на прикладі Лановецької РДА Тернопільської області
2.1 Лановецька РДА як місцевий орган виконавчої влади в системі державної влади в регіонах України
2.2 Формування іміджу державних службовців засобами "паблік рилейшнз”
2.3 Успішна кадрова робота як запорука покращеного іміджу службовців органів виконавчої влади
2.3.1 Система професійного кадрового забезпечення владних органів
2.3.2 Роль і місце центрів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у встановлені нової генерації державних службовців
2.4 Духовно-моральні засади формування іміджу
2.5 Надання управлінських послуг в контексті формування іміджу владних інституцій та державних службовців
Висновки до розділу
Розділ 3 Вдосконалення стратегічних механізмів формування покращеного іміджу державних службовців
3.1 Технологія формування іміджу органів державної влади та її службовців
3.2 Напрями вдосконалення формування покращеного іміджу
Висновки до розділу
Висновки
Список використаних джерел _________________________________________________
ВИСНОВКИ
Проведене магістерське дослідження теоретико-методологічних засад іміджу в державному управлінні та аналіз стратегічних механізмів формування покращеного іміджу органів державної влади влади взагалі та державних службовців зокрема дало змогу сформулювати низку узагальнених висновків, що мають теоретичне та практичне значення:
• узагальнено існуючі підходи до визначення поняття "імідж” у державному управлінні – узагальнення існуючих підходів визначення поняття "імідж” у державному управлінні надало змогу визначити функцію іміджу. Імідж державної влади виконує символічно-знакову функцію, впливаючи на ставлення громадян до управління, на міру їх довіри до суб’єктів управління, і як наслідок – на підтримку їх дій. Образ влади в громадській свідомості складається з соціально-психологічних феноменів авторитету та репутації. Останні являють собою ціннісний вимір владних відносин у суспільстві. Державна установа є специфічною організацією, яка має свої відмінності, характерними ознаками її іміджу є: цілісність (нерозривна єдність елементів), наявність зовнішньої та внутрішньої форм прояву, неоднорідність аудиторії сприйняття, взаємозв'язок з іншими іміджовими системами. Процес формування іміджу державної служби відбувається як стихійно, так і цілеспрямовано. Відповідно до функціонального підходу щодо класифікації іміджу, найбільш характерним його типом для державної владної структури є корпоративний;
• виділено головні структурні елементи становлення іміджу державних владних інституцій як чинника вдосконалення механізмів державного управління – існуючий у свідомості образ державного службовця, пов`язаний, передусім, із "середнім” соціальним статусом, як в уяві самих державних службовців, так і в уяві людей, які не мають відношення до державної служби. У контексті загального процесу формування іміджу державної служби організаційна культура формує внутрішній каркас, який складається з переконань та цінностей персоналу, а отже, сприяє виробленню єдиної моделі поведінки, виступає як важлива інтегративна характеристика організації, що визначає взаємовідносини не тільки з внутрішнім, але й із зовнішнім середовищем. Організаційна культура є невід`ємним складником ефективного функціонування та розвитку установи, врахування якого створює передумови отримання позитивних результатів у разі необхідності зміни іміджу;
• охарактеризовано формування іміджу владних органів та державних службовців зарубіжних країн – досвід країн світу свідчить про інтегрованість політичних та управлінських систем, які, з одного боку, виступають на сьогодні управлінською традицією, а з другого – являють собою оціночну категорію в системі „людина – суспільство – держава” в широкому сенсі, й у вузькішому – „політика – мораль – управління – етика”. Слід також відзначити тенденцію побудови системи соціального управління за ідеальними нормами з ідеальним бюрократичним апаратом, насамперед, в очах громадськості, колег (місцевий, регіональний, національний, міжнародний рівні). Орієнтація на ідеальність посилює раціональну складову державної служби шляхом встановлення чітких принципів, правил, процедур, універсальних стандартів діяльності. Іншими словами, можемо констатувати схильність європейської управлінської традиції до унормування взаємовідносин в системі державної служби. Сьогодні, здається, вже не підлягає сумніву той факт, що керівництво держави, виходячи з демократичного вибору й геополітичного становища країни, достатньо чітко визначила за мету євроатлантичну інтеграцію України й закріпила відповідні положення законодавчо. Водночас, покищо відсутні чіткі політичні рішення з боку НАТО щодо прийому України до цієї спільноти. Крім того, серед факторів, що гальмують реалізацію євроатлантичного вибору України, можна назвати й відсутність консенсусу стосовно загального напряму руху України (на Захід чи на Схід) серед політичної еліти і в суспільстві взагалі; нерозуміння сутності процесів євроатлантичної інтеграції державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування, деякими військовими і, як наслідок – відсутність широкої підтримки рішень вищого політичного керівництва країни; недостатній кадровий потенціал для реалізації цілей і завдань євроінтеграційної політики; невизначеність позицій НАТО щодо можливостей подальшого розширення; побоювання погіршення відносин із Росією тощо.
• досліджено складові стратегічних механізмів формування іміджу державних службовців – найважливішими факторами, які впливають на формування іміджу державних службовців є: діяльність засобів масової інформації, кадрова політика як складова механізму його формування, морально-етичні засади та надання управлінських послуг органами державної влади. Досягти успіху у цілеспрямованому створенні позитивного іміджу можливо за умов визначення потреб та запитів цільової аудиторії, вірному виборі комунікаційних каналів та правильній побудові повідомлень, які безпосередньо надходять від державної установи до ЗМІ. Передумовою ефективної роботи ЗМІ з формування іміджу має стати регулярне дослідження засобами соціологічних служб існуючих уявлень населення стосовно владних інституцій різного рівня. Аналізуючи кадрову політику органів влади було з’ясовано, що найбільший вплив на формування іміджу державних службовців має удосконалення процесу укомплектування кадрами, тобто професійного набору, відбору, підготовки та використання праці фахівців сфери державного управління. Визначальні якості державного службовця з точки зору формування іміджу органів влади повинні ґрунтуватися на основі морально-етичних цінностей працівників, тобто формувати організаційну культуру. Переорієнтація управлінської діяльності на надання якісних послуг в роботі органів влади може здійснюватися на основі розроблених та запропонованих планів та програм. Для проведення моніторингів оцінки діяльності державних службовців слід використовувати інструмент здійснення контент-аналізу матеріалів преси. Вимірювати ефективність надання управлінських послуг потрібно за допомогою сформованого показника результативності (effectiveness), який включає п’ять критеріїв якості та дванадцять показників оцінювання якості.
• окреслено шляхи вдосконалення стратегічних механізмів формування іміджу державних службовців – створення дієвого механізму формування позитивного іміджу має базуватись на визначенні основних елементів його становлення, до яких віднесено: ідентифікаційну індивідуальність владної установи; рейтинг об’єктивних показників її діяльності; репутацію; власне імідж як комплексний елемент; атрибутивний компонент. Визначення найбільш прийнятної послідовності формування зазначених елементів дає змогу уникнути побудови нестійкого та невідповідного очікуванням образу. Механізм формування іміджу державної установи та її службовців має ґрунтуватись на таких основних домінантах довіри до неї, як результативність, моральність та турботливість. Саме довіра характеризує позитивний імідж. Механізм формування цілісного іміджу державної служби та державних службовців діє як система певних стратегічних та тактичних кроків, яка включає: розробку, обґрунтування та опрацювання стратегії; визначення та пошук головних і пріоритетних напрямів; дослідження аудиторії іміджу; застосування відповідних методів управління стосовно кожної корпоративної групи; визначення образу установи; соціологічне опитування (місцеве, регіональне); вибір ЗМІ; порівняння результатів за допомогою контент-аналізу.
На основі викладених вище результатів дослідження доцільно, на нашу думку, надати такі практичні рекомендації:
1. Лановецькій РДА слід спиратися на науково розроблену і науково обгрунтовану концепцію комунікативної діяльності з населенням органів державного управління з метою формування позитивного іміджу державної служби та державних службовців в Україні. Така концепція має ґрунтуватися на осмисленні, передусім, потреб громадянського суспільства, на вивченні законів комунікативного інформаційного процесу, на визначенні загальнонаціональних пріоритетів.
2. Потрібно започаткувати в в Лановецькій РДА проведення слухань "Про стан довіри населення до органів державної влади”. Запровадження такого механізму зворотного інформування владних структур уможливлює здійснення об’єктивного аналізу стану зв’язків з громадськістю органів державного управління, сприяє визначенню тенденцій та перспектив їх розвитку, розробленню необхідних заходів щодо формування власного позитивного корпоративного іміджу в очах громадян.
3. В структурі РДА необхідно створити підрозділи з розробки та управління комунікативною стратегією, укомплектувавши їх висококваліфікованими кадрами, які мають позитивний досвід управління комунікативною сферою. Основними завданнями такого управління будуть: проведення ґрунтовного аналізу досліджень громадської думки, аналізу стану зв’язків з громадськістю, довіри до влади як основного елементу легітимності, прогноз соціальної поведінки населення і т.ін. За одержаними результатами розробити рекомендації, конкретні пропозиції щодо інформаційно-роз’яснювальної діяльності цих владних інститутів.
4. Ширше використовувати у комунікативній діяльності РДА сучасні інформаційні технології, якими є форми і методи паблік рилейшнз.
|
