ВСТУП
РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ ТА СИСТЕМА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Сутність та склад виробничих запасів підприємства
1.2. Особливості управління матеріально-технічним забезпеченням розвитку підприємства в умовах вітчизняної економіки
1.3. Матеріально-технічні чинники інноваційного розвитку аграрної економіки в Україні
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МТЗ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОФІРМИ «ПРУТ»
2.1. Економічна характеристика підприємства
2.2. Оцінка системи управління виробничими запасами агрофірми «Прут»
2.3. Інновації та їх вплив на ефективність управління матеріально-технічним забезпеченням ВАТ Агрофірма «Прут»
2.4. Інноваційне проектування як засіб підвищення ефективності матеріально-технічного забезпечення
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
____________________________________________________________________________
Подальший розвиток ринкових відносин в економіці України вимагає адекватної трансформації підходів до визначення та реалізації стратегічних цілей і задач управління виробничими запасами підприємств. Таке становище пояснюється тим, що виробничі запаси – це не просто активи підприємства, в які вкладено значну частку коштів, а вагома складова його інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. При цьому система управління виробничими запасами підприємства формує матеріальну основу його функціонування і є невід’ємним елементом реалізації своєчасного забезпечення та якісної підготовки безперервних процесів виробництва товарної продукції, номенклатура і кількість якої змінюється відповідно до вимог задоволення потреб ринку або конкретного споживача (бізнес-партнера). Тому можна стверджувати, що формування системи управління повинно відбуватися на засадах сучасного внутріфірмового менеджменту, у межах якого здійснюється управління виробничими запасами. В іншому випадку підприємство не зможе якісно генерувати навіть незначні обсяги капіталу, вкладені у запаси. Оцінюючи із критичної точки зору позитивні особливості сучасних систем управління, слід відзначити, що загальновідомі тенденції формування систем управління виробничими запасами поки не є вирішальним чинником зростання ефективності виробництва в цілому.
На підставі досліджень зарубіжного та вітчизняного досвідів розробки, впровадження й експлуатації різних систем управління виробничими запасами можна зробити висновок, що формування таких систем відбувається лише щодо деяких типів організації виробництва. Серед них – масове, великосерійне, серійне виробництво продукції. Проте на цей час не існує остаточно сформованої системи управління виробничими запасами, яка б однаково підходила для усіх типів організації виробництва. Кожен тип виробництва й особливості функціонування окремого підприємства накладають свій відбиток на способи формування системи управління. При цьому підприємства одиничного виробництва продукції, а тим більше виробництва технічно складної продукції індивідуального виконання, усе ще змушені використовувати недосконалі методи формування системи управління виробничими запасами на основі функціонального підходу, який на відміну від логістично-процесного підходу не забезпечує прозорості прогнозування своєчасного постачання та якісної підготовки процесів виробництва.
Для подолання проблеми, пов'язаної з необхідністю відволікання великої кількості коштів, для вирішення задач управління МТЗ продуктового розвитку підприємства необхідно в першу чергу вирішувати основну частину задач, що характеризуються найбільш високою пріоритетністю.
Слабка формалізація та неоднорідність виявлених і згрупованих задач управління МТЗ продуктового розвитку підприємства, зумовлюють необхідність застосування модельного підходу для розв'язання вказаної проблеми. Враховуючи слабку формалізованість задачі управління МТЗ продуктового розвитку, необхідно подавати її як множину локальних формалізованих задач, для яких можна побудувати локальні формальні моделі.
Визначення номенклатури та кількісних характеристик споживання матеріальних ресурсів при забезпеченні виробництва й обслуговування нового продукту є слабкоформалізованою задачею. Цю задачу доцільно вирішувати за допомогою розроблених імітаційних моделей, що враховують особливості управління МТЗ нової високотехнологічної продукції, яка перебуває в стадії розробки.
Інноваційний процес складається з шести етапів: розробки, випробування, запуску, зростання, зрілості і занепаду. Інновації можуть бути радикальними, частковими, технічними, управлінськими, стосуватися продукції чи виробництва. Незважаючи на важливість інновацій, багатьом виробництвам на вдається їх запровадити внаслідок нестачі творчих працівників, зайнятості одночасно багатьма видами діяльності, що потребують творчого підходу, невміння виявити можливості чи опору змінам. Організації можуть скористатися багатьма способами подолання цих проблем – системою винагород, організаційною культурою, підтримкою новаторства.
У даній роботі наводяться способи і методи оцінки ефективності застосування інновацій на підприємствах як технологічних, так і організаційних.
Яскравим прикладом не тільки корисності, а й необхідності застосування нововведень на підприємстві є добровільне об’єднання громадян у підприємство ВАТ Агрофірма «Прут», яке згадується у даній роботі.
На нашу думку, найефективніші інновації є основною базовою конкурентною перевагою на ринку.
Підприємство постійно удосконалює систему управління, організаційну структуру й технологічний процес.
Ефективне забезпечення нового продукту матеріальними ресурсами доцільно здійснювати за допомогою системи МТЗ, яка відповідає принципам мінімізації запасів, високої оборотності матеріалів і активів, точної синхронізації роботи всіх її складових. Аналіз ефективності використання такої системи МТЗ доцільно проводити на основі розробленого набору показників, що дозволяє кількісно обґрунтувати рішення про доцільність використання системи МТЗ з мінімальними запасами в МТЗ продуктового розвитку підприємства, що випускає наукоємну продукцію з нестабільним споживанням і високою ціною комплектуючих.
Якість управління МТЗ підвищується при використанні імітаційної моделі рефлексивного управління об'єктами МТЗ підприємства, яка дозволяє додати в моделюючу систему можливість впливів і здійснення управління зовнішніми об'єктами.
